ДРИСТУ́ХА, ХИ,
Дристу́ха, хи, ж.
1) Страдающая поносомъ.
2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ.
3) = Дрислівка 1.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 443.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДРИСЬ! →← ДРИСТУ́Н, НА́,