ДРИСТУ́ХА, ХИ,

Дристу́ха, хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = Дрислівка 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 443.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ДРИСЬ! →← ДРИСТУ́Н, НА́,

T: 105